Азовська фортеця (рос. Азовская крепость) — фортифікаційна споруда в історичному центрі Азова на лівому березі одного з рукавів дельти Дону поблизу впадіння в нього річки Азовки.
Фортеця заснована турками в 1475 після завоювання ними міста Тана. Нова фортеця, що іменувалася Азак, стала північним портом Османської імперії. У період 1637—1642 рр. фортеця перебувала під контролем запорізьких козаків, потім знову перейшла до рук турків. У 1695 і 1696 роках Петром I зроблені військові походи на Азов. У результаті гарнізон фортеці здався, за підсумками російсько-турецької війни (1686—1700) укладено Константинопольський мирний договір (1700), який закріпив за Московським царством право на володіння Азовом.
Після поразки російського війська у Прутському поході (1711), згідно однойменної угоди, Петро І був вимушений повернути фортецю і Азовське узбережжя туркам.
У середині XVIII ст. фортеця зруйнована. Єдині оборонні споруди, що залишилися від неї — Олексіївські ворота і прилеглий до них фрагмент фортечного валу шириною до 30 метрів і висотою до 15 метрів.
Текст за статтею «Азовська фортеця» з Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.
Азовська фортеця — № 1 115 з 9 079 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 44 з 146, які атлас позначає у Росії. Рік заснування — 1475; це давніше за 45% датованих пам’яток атласу, одна з 554 пам’яток атласу, заснованих у XV столітті. Статті про цю пам’ятку у Вікіпедії відкрили 4 789 разів за останні 60 днів — більше, ніж у 86% пам’яток атласу. Подивіться у статистиці замків, як Росія виглядає на тлі інших.
Переглянути на інтерактивній карті замків →