Фінляндія
Фортеця Ловіїса (фін. Loviisan maalinnoitus) — земляна фортеця в місті Ловіїса у Фінляндії.
Прагнучи реваншу за поразку у Великій Північній війні, Швеція розпочала в 1741–1743 роках Війну капелюхів. Проте її війська були погано споряджені, погано навчені й погано керовані, і їм довелося відступити через усю Фінляндію. Уся східна частина залишатиметься під російською окупацією, відомою як Мале лихоліття. За Абоським мирним договором 1743 року новий шведсько-російський кордон пролягає від західного рукава Кюмійокі до Сайми. Швеція втрачає міста Гаміна, Лаппеенранта і Савонлінна, а також фортецю Гаміна, фортецю Лаппеенранта та Олавінлінну, унаслідок чого новий кордон залишається незахищеним.
Для відновлення торговельної діяльності в 1745 році засновано місто Дегербю, яке в 1752 році перейменували на Ловіїсу на честь Луїзи Ульріки. Ловіїса — торговельне місто, яке, як сподівалися, мало забезпечити торгівлю для східної частини Фінляндії.
План фортифікацій, представлений Августином Еренсвердом шведському риксдагу 1746–1747 років, передбачає чотири укріплення: фортецю Ловіїса, фортецю Свартгольм, головну фортецю в Гельсінкі та Свеаборг. Риксдаг схвалює цей план оборони Фінляндії, і король Фредрік I остаточно його затверджує. Августина Еренсверда призначено головним архітектором і керівником будівництва. Її будівництво розпочалося в 1748 році.
Машинний переклад статті «Lovisa Fortress» з англійської Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.
Fortress of Loviisa — № 5 896 з 9 035 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 25 з 26, які атлас позначає у Фінляндії. У радіусі 25 км — ще 1 пам’ятка атласу. Найближчий путівник одноденної поїздки — Гельсінкі, за 79 км звідси. Подивіться у статистиці замків, як Фінляндія виглядає на тлі інших.
Переглянути на інтерактивній карті замків →