Маркови Кулі або Башти Марка (мак. Маркови Кули) — середньовічна фортеця, розташована на північному заході від міста Прилеп у Північній Македонії на кам'янистому пагорбі з крутими схилами висотою 120—180 м. До верхівки пагорбу можна дістатися з північної та південної сторін. З 24 червня 2004 року Маркові Кулі внесені до попереднього списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Північній Македонії, а з 10 квітня 2006 року кам'яниста місцина, на якій розташована фортеця, має статус пам'ятки природи.
Текст за статтею «Маркови Кулі (Прилеп)» з Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.
Більше з англійської Вікіпедії
Найдавніші рештки на цьому місці належать до елліністичного періоду, далі йдуть візантійські рештки V–VI століть. Слов'янське поселення датується кінцем X століття. Під час сорокарічних археологічних досліджень було виявлено залишки, що свідчать про існування ранньоантичного поселення — Керамії. У римський період це невелике поселення розширилося на південний захід, про що свідчать кілька мармурових оздоб ранньохристиянської базиліки.
Оборонний мур на цій ділянці датується XIII–XIV століттями й перебуває в доброму стані. Мури завтовшки близько одного метра зведено на вапняному розчині, і вони спираються на великі вапнякові скелі.
Внутрішні мури поділяли акрополь на менші ділянки. Тут містився також палац сербського короля Вукашина та його сина Марка. Північна брама має складний фундамент — свідчення численних перебудов цього простору. Згідно з деякими історичними даними, до другої половини XIV століття і навіть пізніше цю фортецю обороняли лише 40 воїнів.
Поселення розташовувалося на південь від акрополя на площі близько 3,6 гектара. З його північного боку є подвійна брама, а між входами — велика вартівня. На південному мурі збереглися три вежі в доброму стані.
Найнижча зона оборонного муру складається з ряду коротких стін, прокладених ламаною лінією. На західному боці є поховання, вирубані в скелі. У XIV столітті ця частина слугувала тимчасовим прихистком для місцевого населення від турецьких набігів.
Після смерті короля Марка в 1395 році це поселення захопили османські війська. Тоді мешканці колишнього поселення переселилися до нового поселення біля підніжжя Маркових веж. Воно поділялося на кілька кварталів, і кожен мав власну церкву. Це нове поселення XIV століття отримало назву Варош, яка вживається й донині.
Машинний переклад статті «Markovi Kuli» з англійської Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.
Маркови Кулі (Прилеп) — № 1 706 з 9 035 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 3 з 6, які атлас позначає у Північній Македонії. Рік заснування — бл. 1250; це давніше за 67% датованих пам’яток атласу, одна з 1090 пам’яток атласу, заснованих у XIII столітті. Статті про цю пам’ятку у Вікіпедії відкрили 1 599 разів за останні 60 днів — більше, ніж у 64% пам’яток атласу. Найближчий путівник одноденної поїздки — Скоп’є, за 71 км звідси. Подивіться у статистиці замків, як Північна Македонія виглядає на тлі інших.
Переглянути на інтерактивній карті замків →