Palais de la Cité

Пале-де-ла-Сіте (французька вимова: [palɛ d(ə) la site]), розташований на острові Сіте на річці Сена, — велика історична будівля в центрі Парижа, Франція. Він був періодичною резиденцією королів Франції з початку VI до XII століття й постійною з кінця XII до XIV століття, а відтоді залишається центром французької судової системи, через що його також називають Палацом правосуддя (Palais de Justice).

З XIV століття до Французької революції палац був осідком Паризького парламенту. Під час революції він слугував судом і в’язницею, де утримували й судили Революційним трибуналом Марію-Антуанетту та інших в’язнів. З початку XIX століття він є місцем перебування Паризького суду великої інстанції, Паризького апеляційного суду та Касаційного суду. Перший із них 2018 року переїхав до іншого місця в Парижі, тоді як дві інші юрисдикції станом на 2025 рік залишаються в Пале-де-ла-Сіте.

Палац багато разів добудовували й перебудовували впродовж багатьох століть, зокрема після великих пожеж 1618, 1776 та 1871 років. Його визначні середньовічні рештки — Сент-Шапель, шедевр готичної архітектури, та Консьєржері, палацовий комплекс початку XIV століття, що слугував в’язницею з 1380 до 1914 року. Більшість інших його нинішніх споруд були перебудовані з кінця XVIII до початку XX століття. Консьєржері та Сент-Шапель можна відвідати через окремі входи.

Машинний переклад статті «Palais de la Cité» з англійської Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.

Palais de la Cité — № 660 з 7 786 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 59 з 516, які атлас позначає у Франції. Рік заснування — бл. 550; це давніше за 97% датованих пам’яток атласу — одна з 36 пам’яток атласу, заснованих у VI столітті. Статті про цю пам’ятку у Вікіпедії відкрили 13 372 разів за останні 60 днів — більше, ніж у 95% пам’яток атласу. У радіусі 25 км — ще 37 пам’яток атласу. Найближчий путівник одноденної поїздки — Париж, за 1 км звідси. Подивіться у статистиці замків, як Франція виглядає на тлі інших.

Переглянути на інтерактивній карті замків →

Прочитати повну історію у Вікіпедії ↗