Палаццо Леркарі-Пароді, або Палаццо Франко Леркарі, — будівля, розташована за адресою віа Гарібальді, 3, в історичному центрі Генуї; 13 липня 2006 року її було включено до переліку 42 палаців, внесених до Rolli di Genova, які того ж дня стали об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Палац зводили від 1571 року на замовлення Франко Леркарі, заможного банкіра, який у 1570-х роках обіймав посаду губернатора Генуезької республіки, а також був замовником вілли Леркарі в Сампʼєрдарені та капели Леркарі в апсиді собору Сан-Лоренцо. 1586 року Франко Леркарі заповів усе своє майно Франческо Марії Імперіалі з Франкавілли за умови, що той також прийме прізвище Леркарі. Останньою представницею роду Імперіалі Леркарі була Марія Луїджа, яка вийшла заміж за моденського маркіза Лодовіко Коккапані, згодом Коккапані Імперіалі, і принесла палац як посаг. Їхні нащадки Ерколе та Лодовіко Коккапані Імперіалі 1845 року продали його банкірові Бартоломео Пароді, родині якого він належить і досі.
Палац, автор проєкту якого невідомий, відрізняється від будівель на Страда-Нуова. Нижню частину фасаду оздоблено діамантовим рустом, тоді як верхні поверхи первісно пожвавлювала низка відкритих лоджій, згодом засклених і замурованих на початку Отточенто, що видно з гравюр Рубенса у виданні «Palazzi di Genova» 1652 року.
Також на фасаді розміщено портал, підтримуваний двома теламонами з відрубаними носами, роботи Таддео Карлоне, який тут відтворює жахливу легенду про Мегольо Леркарі, предка замовника, що помстився своїм ворогам, відрізавши їм носи та вуха.
Піднявшись на перший із двох п'яно нобіле, у лоджії, у двох нішах, можна побачити бюсти Франко Леркарі та його дружини Антонії Де Маріні роботи Таддео Карлоне, імператора Карла V Габсбурга та короля Іспанії Філіпа II. Фрескове оздоблення кінця XVI століття належить Лаццаро Кальві, якому допомагав його брат Панталео: на стінах — легкі пейзажі, а на склепінні — військові сцени, натхненні римською історією: «Двобій Горацієв і Куріаціїв», «Курцій Руф», «Горацій Коклес». Інші зали першого поверху Кальві розписав фресками на біблійні сюжети. Найціннішу залу першого поверху розписав Лука Камбьязо, зобразивши на склепінні «Історії Ніоби».
Машинний переклад статті «Palazzo Lercari-Parodi» з англійської Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.
Palazzo Lercari-Parodi — № 5 935 з 9 035 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 418 з 555, які атлас позначає в Італії. Рік заснування — 1571; це давніше за 35% датованих пам’яток атласу, одна з 886 пам’яток атласу, заснованих у XVI столітті. У радіусі 25 км — ще 21 пам’ятка атласу. Подивіться у статистиці замків, як Італія виглядає на тлі інших.
Переглянути на інтерактивній карті замків →