Італія · XVIII століття
Королівський маєток Кардителло (відомий також як Реджа-ді-Кардителло) — невеликий палац XVIII століття, що колись належав неаполітанській гілці Бурбонів. Він розташований у Сан-Таммаро — селищі в провінції Казерта в регіоні Кампанія на півдні Італії.
Хоча маєток функціонував як центр сільськогосподарського й пасовищного виробництва та охоплював значні королівські землі, палац як мисливська резиденція приймав членів королівського двору. Палац спроєктував Франческо Коллечіні (1723–1804), учень Ванвітеллі. На передньому дворі містилася велика іподромна доріжка.
Королівський маєток зачарував Йоганна Вольфганга фон Гете, який писав, що варто відвідати Кардителло, аби зрозуміти, якою насправді є природа. Кардителло надавав королю та його двору можливість для мисливських виїздів, оскільки його ліси були багаті на дичину.
Після об'єднання Італії настали довгі роки занедбаності. Король залишив маєток під опікою місцевого ватажка Каморри, що поклало початок тривалому періоду байдужості до власності та її занедбання. У 1920 році було продано 2070 гектарів маєтку, залишивши тільки головну будівлю палацу та 15 гектарів навколо неї. Під час Другої світової війни його займали німецькі та американські війська, що посилило руйнування палацу, особливо його розписаних фресками інтер'єрів. З часом палац поступово позбавили його оздоблення.
У січні 2014 року палац придбало Міністерство культурної спадщини Італії.
Палац фігурує у фільмі 2015 року «Прекрасна й утрачена» (Lost and Beautiful), присвяченому Томмазо Честроне, який самотужки, на добровільних засадах, оберігав територію попри залякування й погрози з боку місцевої Каморри.
Палац збудував у другій половині XVIII століття Карл Бурбон. Комплекс має довжину 300 метрів і поділений на 3 частини: з двох боків розташовані два крила, які розділяє головний палац із двома довгими залами. Три будівлі сполучені між собою, оскільки члени королівської родини прагнули показати, що між народом і королівською родиною немає бар'єрів.
На першому поверсі розміщені кухні, збройові сховища та приміщення для персоналу. На другому поверсі є дві окремі зони: одна для королівської родини, а інша — для прийомів, що влаштовувалися після полювання.
Машинний переклад статті «Royal Palace of Carditello» з англійської Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.
Royal Palace of Carditello — № 3 458 з 9 035 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 264 з 555, які атлас позначає в Італії. Рік заснування — 1744; це давніше за 18% датованих пам’яток атласу, одна з 685 пам’яток атласу, заснованих у XVIII столітті. Статті про цю пам’ятку у Вікіпедії відкрили 1 261 разів за останні 60 днів — більше, ніж у 57% пам’яток атласу. За даними Wikidata, у 2022 році тут побувало близько 25 000 відвідувачів. У радіусі 25 км — ще 17 пам’яток атласу. Найближчий путівник одноденної поїздки — Неаполь, за 26 км звідси. Подивіться у статистиці замків, як Італія виглядає на тлі інших.
Переглянути на інтерактивній карті замків →