Castle Map

Фортеця

San Carlos de Borromeo Fortress

Венесуела · XVII століття

Засновано
1684
Охоронний статус
National historical monument of Venezuela
Розташування
Municipio Maneiro
Координати
10.99751°, -63.79848°
Відкриті дані
Wikidata Q6406733
San Carlos de Borromeo Fortress у Венесуелі
Фото: Wilfredor · CC0 · Wikimedia Commons

Опис

Фортеця Сан-Карлос-де-Борромео (ісп. Castillo San Carlos de Borromeo) — колоніальна фортеця в затоці Пампатар на північному сході острова Маргарита, Венесуела.

Її завершили 1684 року для захисту від постійної загрози з боку піратів. До здобуття Венесуелою незалежності від Іспанії фортецю кілька разів грабували. Нині замок відреставровано, у ньому діє музей.

Пампатар, або Порт-Ройял-Мампатаре, заснували 1536 року на березі найкраще захищеної глибоководної якірної стоянки острова.

Через нерівну берегову лінію місто поділялося на дві частини.

Первісний замок будували близько 20 років, починаючи з 1622 року.

Він розташовувався в центрі старого міста з видом на затоку Пампатар.

Разом із фортом Ла-Каранта на протилежному боці затоки він мав захищати місто від піратів перехресним вогнем.

Форт зруйнували голландські пірати 1662 року, коли спалили Пампатар.

1664 року капітан Карлос Наварро розпочав відбудову замку за проєктом військового інженера Хуана Бетіна.

1676 року губернатором Маргарити призначили Хуана Муньйоса Гадеа.

Прибувши на острів у серпні 1677 року, він побачив, що на початку того року його спустошив каперський набіг французького маркіза де Ментенона. Гадеа спрямував усі наявні ресурси, зокрема частину власних коштів, на завершення будівництва форту Сан-Карлос і забезпечення його гарнізоном. Роботи врешті завершили 1684 року.

У наступні роки замок кілька разів руйнували й відбудовували.

Ла-Каранту зруйнували пірати 1626 року. Її руїни збереглися.

Під час Війни за незалежність Венесуели 1816 року в замку утримували революціонерку Луїсу Касерес де Арісменді, коли її переводили із замку Санта-Роса в Ла-Асунсьйоні до в'язниці в Ла-Гуайрі на материку. Її вважають героїнею війни за незалежність, а її останки нині спочивають у Національному пантеоні Венесуели.

3 листопада 1816 року іспанці були змушені евакуюватися з острова Маргарита.

Посадивши на кораблі всіх солдатів і завантаживши припаси, вони залишили запалений гніт, що вів до купи пороху, яка мала знищити замок.

Один із революційних солдатів випадково помітив гніт і загасив його, перш ніж було завдано будь-якої шкоди.

Наступного року іспанці під командуванням генерала Пабло Морільо повернулися на острів і під час кампанії з відновлення контролю над ним облаштували у форті свою штаб-квартиру.

Машинний переклад статті «San Carlos de Borromeo Fortress» з англійської Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.

У рейтингах

San Carlos de Borromeo Fortress — № 6 910 з 9 902 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 5 з 5, які атлас позначає у Венесуелі. Рік заснування — 1684; це давніше за 23% датованих пам’яток атласу, одна з 755 пам’яток атласу, заснованих у XVII столітті. У радіусі 25 км — ще 1 пам’ятка атласу. Подивіться у статистиці замків, як Венесуела виглядає на тлі інших.

Замки поблизу

Інші замки Венесуели