Егосфени

Егосфени (дав.-гр. Αἰγόστενα) — стародавнє місто і порт на узбережжі Коринфської затоки в області Мегарида (Греція). Здавна тут вшановували божество, чиїм символом була коза (грец. αίξ) — звідси, можливо, й виникла назва міста. Відомими на всю Грецію Егсофени стали завдяки святилищу, присвяченому герою і провіснику Меламподу.

У IX ст. до н. е. Егосфени були приєднані до Мегар, які використовували місцеву гавань для транзитної торгівлі — разом із власне мегарським портом Нісеєю у Саронічній затоці.

Після битви при Левктрах (371 р. до н. е.) і встановлення гегемонії Фів, Егосфени, розташовані біля кордону з Беотією, були обнесені міцними мурами, оскільки мегарці остерігалися, що сусіди спробують приєднати місто до своїх володінь.

У 338 р. до н. е. разом із усією Мегаридою потрапили під македонську владу. Деметрій Поліоркет, який зруйнував міські мури Мегар, Егосфени, навпаки, розбудував, перетворивши місто на майже неприступну фортецю, що значною мірою збереглася до наших днів. Вежу цитаделі і досі вважають найвищою із цивільних споруд, що залишилися від античної доби у Греції.

У 243 р. до н. е. Егосфени потрапили до складу Ахейського союзу, у 223 р. до н. е. таки були приєднані до Беотії, проте у 192 р. до н. е. були «звільнені» римлянами, а у 146 р. до н. е. приєднані до римських володінь. За доби імперії місто пережило справжній розквіт, проте згодом занепало. Фортецю з часом перетворили на монастир, залишки збудованої тоді базиліки і зараз вражають своїми розмірами — особливо в порівнянні із збудованою серед них візантійською церквою.

Текст за статтею «Егосфени» з Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.

Егосфени — № 1 927 з 7 786 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 31 з 123, які атлас позначає у Греції. Статті про цю пам’ятку у Вікіпедії відкрили 2 191 разів за останні 60 днів — більше, ніж у 69% пам’яток атласу. У радіусі 25 км — ще 3 пам’ятки атласу. Найближчий путівник одноденної поїздки — Афіни, за 47 км звідси. Подивіться у статистиці замків, як Греція виглядає на тлі інших.

Переглянути на інтерактивній карті замків →

Прочитати повну історію у Вікіпедії ↗