Демерджі II

Демерджі II (також Демірджі-Ісар, кримс. Demirci İsar) — руїни середньовічного укріплення (сільського прихистку) в Криму, неподалік села Демірджі великої Алушти, споруджене жителями селища Демірджі в X столітті, проіснувало до XIII століття. Укріплення контролювало стародавню дорогу, що веде з урочища Джурла (район селища Улу-Узень) в Алуштинську долину. Укріплення не вивчалося, розкопки не проводилися, всі дані про нього є результатом візуальних оглядів істориками. У науковій літературі укріплення не описане. Існує версія, що після будівництва феодоритами фортеці Фуна в XIII столітті потреба у прихистку відпала.

Прихисток розташовувався на схилі південної Демерджі, на пологому майданчику під вежоподібними скелями у східній частині Долини Привидів. З півночі прикрита урвищами Демерджі, з решти сторін — урвища до 40 м. Стіни, складені «насухо», перегороджували проходи з південного сходу та півдня, товщина стін 1,5—2,7 м, південно-східна стіна — 3,55—4,6 м, вхід був із південного сходу. Площа укріплення 0,26 га, розміри — 80 на 50 м.

Про укріплення згадував російський письменник і мандрівник XIX століття Євген Марков у книзі 1902 року «Очерки Крыма» на ст. 188: «Переказ говорить, що і на вершині Демерджі, за часів генуезців, стояв замок», також згадується в праці Лева Фірсова «Ісари — Нариси історії середньовічних фортець Південного берега Криму».

Текст за статтею «Демерджі II» з Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.

Демерджі II — № 7 451 з 7 786 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 159 з 182, які атлас позначає в Україні. Рік заснування — бл. 1250; це давніше за 69% датованих пам’яток атласу — одна з 833 пам’яток атласу, заснованих у XIII столітті. У радіусі 25 км — ще 5 пам’яток атласу. Найближчий путівник одноденної поїздки — Сімферополь, за 33 км звідси. Подивіться у статистиці замків, як Україна виглядає на тлі інших.

Переглянути на інтерактивній карті замків →

Прочитати повну історію у Вікіпедії ↗