Каламіта (кримс. Kalamita, лат. Calamita, ср.-грец. Καλαμήτα) — середньовічна візантійська фортеця, залишки якої розташовані поблизу гирла річки Чорної (Інкерман), на плато, у південно-західній частині Монастирської скелі. Нині збереглися лише руїни окремих башт та інших фортифікаційних споруд. Топонім «Каламіта» перекладають різним чином: новогрецькою — це «гарний мис», давньогрецькою — «комишова», хоча існують і інші тлумачення. Фортеця є філією Національного заповідника «Херсонес Таврійський».
Текст за статтею «Каламіта» з Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.
Каламіта — № 4 941 з 9 079 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 70 з 195, які атлас позначає в Україні. Рік заснування — бл. 600; це давніше за 96% датованих пам’яток атласу, одна з 39 пам’яток атласу, заснованих у VI столітті. У радіусі 25 км — ще 18 пам’яток атласу. Найближчий путівник одноденної поїздки — Севастополь, за 7 км звідси. Подивіться у статистиці замків, як Україна виглядає на тлі інших.
Переглянути на інтерактивній карті замків →