Мезецька фортеця

Мезецька фортеця (болг. Мезешка крепост) — середньовічна візантійська фортеця, побудована в XI—XII століттях на захід від сучасного села Мезек в Болгарії, за 6 км на південний захід від Свиленграда та лише за 1 км від грецького кордону. Будівля тягнеться по терасі біля підніжжя крутої гілки північно-східних Родопів, яку назвають св. Марина або Ліс. Вона виконувала функції прикордонної фортеці та охороняла територію між річками Мариця та Арда.

Місцеві жителі називають фортецю «Калето» за назвою пагорба, на якому вона стоїть. Це найкраще збережений оборонний об'єкт в Родопах. У 1968 році вона була оголошена археологічною пам'яткою культури «національного значення».

Фортеця має номер 273 у Реєстрі природоохоронних територій та природних запові́дників у Болгарії.

Текст за статтею «Мезецька фортеця» з Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.

Мезецька фортеця — № 4 366 з 7 786 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 18 з 23, які атлас позначає у Болгарії. Рік заснування — бл. 1100; це давніше за 87% датованих пам’яток атласу — одна з 318 пам’яток атласу, заснованих у XI столітті. Подивіться у статистиці замків, як Болгарія виглядає на тлі інших.

Переглянути на інтерактивній карті замків →

Прочитати повну історію у Вікіпедії ↗