Фортеця святої Єлисавети

Форте́ця Єлисаве́ти (Єлисаветинська фортеця; трапляється також написання Фортеця Єлизавети, Єлизаветинська фортеця) — фортеця-зірка, адміністративний центр Новосербського поселення (Нової Сербії та Новослобідського козацького полку). Названа на честь Святої Елисавети — покровительки імператриці Єлизавети Петрівни. У сучасності представляє собою парк з військовим цвинтарем всередині.

Мала форму правильного шестикутника периметром (разом із зовнішніми укріпленнями) до 6 верст. Єлисаветинська фортеця була головним поселенням (штаб-квартирою) Новослобідського козацького (згодом Єлисаветградського пікінерного) полку. Фортеця була одним з оплотів російського впливу в регіоні: протягом 1753—1764 вона була місцем перебування вищого російського командування на півдні України; у ній діяла слідча комісія у гайдамацьких справах (з 1756). Під час російсько-турецької війни 1768—1774, коли у межі Єлисаветградської провінції вдерлися татари, гарнізон укріплення закрився у фортеці і не вступив в бій з татарами, які безкарно пограбували і попалили навколишні села. З 1775 фортеця Єлисавети зігравши головну роль у ліквідації Запорозької Січі остаточно втрачає своє оборонне значення. У 1784 фортецю було ліквідовано, з неї було вивезено до Херсона всю артилерію. Повне скасування статусу фортеці Єлисавети здійснилося 15 березня 1805 року.

Текст за статтею «Фортеця святої Єлисавети» з Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.

Фортеця святої Єлисавети — № 1 128 з 7 786 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 20 з 182, які атлас позначає в Україні. Рік заснування — 1754; це давніше за 17% датованих пам’яток атласу — одна з 527 пам’яток атласу, заснованих у XVIII столітті. Статті про цю пам’ятку у Вікіпедії відкрили 2 378 разів за останні 60 днів — більше, ніж у 70% пам’яток атласу. Подивіться у статистиці замків, як Україна виглядає на тлі інших.

Переглянути на інтерактивній карті замків →

Прочитати повну історію у Вікіпедії ↗