Форте́ця Єлисаве́ти (Єлисаветинська фортеця; трапляється також написання Фортеця Єлизавети, Єлизаветинська фортеця) — фортеця-зірка, адміністративний центр Новосербського поселення (Нової Сербії та Новослобідського козацького полку). Названа на честь Святої Елисавети — покровительки імператриці Єлизавети Петрівни. У сучасності представляє собою парк з військовим цвинтарем всередині.
Мала форму правильного шестикутника периметром (разом із зовнішніми укріпленнями) до 6 верст. Єлисаветинська фортеця була головним поселенням (штаб-квартирою) Новослобідського козацького (згодом Єлисаветградського пікінерного) полку. Фортеця була одним з оплотів російського впливу в регіоні: протягом 1753—1764 вона була місцем перебування вищого російського командування на півдні України; у ній діяла слідча комісія у гайдамацьких справах (з 1756). Під час російсько-турецької війни 1768—1774, коли у межі Єлисаветградської провінції вдерлися татари, гарнізон укріплення закрився у фортеці і не вступив в бій з татарами, які безкарно пограбували і попалили навколишні села. З 1775 фортеця Єлисавети зігравши головну роль у ліквідації Запорозької Січі остаточно втрачає своє оборонне значення. У 1784 фортецю було ліквідовано, з неї було вивезено до Херсона всю артилерію. Повне скасування статусу фортеці Єлисавети здійснилося 15 березня 1805 року.
Текст за статтею «Фортеця святої Єлисавети» з Вікіпедії, CC BY-SA 4.0.
Фортеця святої Єлисавети — № 1 164 з 9 079 у світі в рейтингу відомості замків цього атласу і № 20 з 195, які атлас позначає в Україні. Рік заснування — 1754; це давніше за 16% датованих пам’яток атласу, одна з 696 пам’яток атласу, заснованих у XVIII столітті. Статті про цю пам’ятку у Вікіпедії відкрили 2 378 разів за останні 60 днів — більше, ніж у 73% пам’яток атласу. Подивіться у статистиці замків, як Україна виглядає на тлі інших.
Переглянути на інтерактивній карті замків →